ОБІЙМИ

Життя в перервах на обійми…
Як не ковід, то клята війна…
Забуваю чи я живу,
Коли надто довго одна.

Життя перервИ на обійми,
Бо ж Обійми і є життя…
Чому ж так мало їх,
Якщо без них не життя?

Невже так багато хочу, –
Я хочу обіймів достатньо,
Багато теплих обіймів…
Не так щоб їх важко “збирати”…

ОбіймИ – мрію я…
побути у обіймах з тобою!
Із тим, від кого клітинки бринять…
Я знову не маю у справах спокою…
Коли твої месенджери мовчать…

Травень(?) 2022