Tag Archives: Вірш

Життя в перервах на обійми… Як не ковід, то клята війна… Забуваю чи я живу, Коли надто довго одна. Життя перервИ на обійми, Бо ж Обійми і є життя…Чому ж так мало їх,Якщо без них не життя? Невже так багато хочу, –Я хочу обіймів достатньо,Багато теплих обіймів… Не так щоб їх важко “збирати”… ОбіймИ –Continue reading “ОБІЙМИ”